- чубитися
- [чу/биетиес'а]
-бл'ус'а, -биес':а, -биец':а, -бл'ац':а; нак. чу/бс'а, чу/бтеис'а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
чубитися — блюся, бишся; мн. чу/бляться; недок., розм. Битися, хапаючи один одного за чуба. || перен. Не мирити між собою … Український тлумачний словник
чубитися — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
почубитися — блюся, бишся; мн. почу/бляться; док., розм. 1) Док. до чубитися. 2) Чубитися якийсь час … Український тлумачний словник
волосатися — а/юся, а/єшся, недок., діал. Чубитися … Український тлумачний словник
чубаритися — рюся, ришся, недок., розм. Те саме, що чубитися … Український тлумачний словник
чублення — я, с., розм. Дія за знач. чубити, чубитися … Український тлумачний словник
битися — 1) (бити один одного, улаштовувати бійку), скубтися, скубатися, товктися, тузатися, тузитися, чубитися, чубаритися 2) (з ким і без додатка брати участь у бою, битися зі зброєю в руках), боротися; воювати; стинатися, стятися, зітнутися (ставати до … Словник синонімів української мови